Які були професійні кухні в XIX столітті

Сьогодні кожен гість ресторану може легко уявити, як виглядає і працює професійна кухня. Їх часто показують у рекламах закладів, соцмережах, різноманітних шоу та в кіно. А ми вирішили вам показати, який вигляд мали кухні понад 100 років тому. Запрошуємо вас зазирнути в одну з найстаріших кухонь Європи, яка знаходиться в нідерландському замку Де Хаар.

Неоготика і сучасні технології

Теперішній вигляд замку - заслуга нідерландського архітектора Пітера Кьойперса, який на замовлення барона Етьєна Ван Зейлена і баронеси Хелен де Ротшильд у 1892 році зайнявся його реконструкцією. Тоді разом з впізнаваним зовнішнім виглядом та інтер'єрами в стилі неоготики замок отримав і всі зручності, які були доступні в Європі XIX століття. Так, його власники і гості змогли користуватися електрикою і центральним опаленням.

Кухня також була виконана згідно з найсучаснішим на той момент проєктом. Та й зараз вона має чим здивувати.

Ласкаво просимо на кухню XIX століття

Тож давайте пройдемося слідами найкращих кухарів і кондитерів кінця XIX століття. Незважаючи на те, що реставрація замку Де Хаар тривала до 1912 року, перший урочистий банкет тут було організовано вже 1893 року.

Сьогодні ми можемо детально розглянути все оснащення кухні, оскільки замок Де Хаар функціонує як музей.

Але тільки уявіть, як тут кипіла робота в XIX-XX століттях! Кондитери починали свою зміну о 5 ранку. На сніданки готувалися омлети, тости і каші. А вже о першій годині дня подавався полуденок. Вечеря складалася з чотирьох страв і починалася о 9 вечора. Вся їжа подавалася на великих срібних блюдах.

Кухня працювала практично без зупинки. І витримувала вона таке навантаження не тільки завдяки злагодженій роботі команди, а й дякуючи сучасному на той момент витривалому обладнанню.

Професійне обладнання з понад 100-річною історією

Зайшовши на кухню замку Де Хаар, ми одразу бачимо звичне нам розташування робочих зон. Тут є острів з робочою поверхнею, підвішені вздовж стіни каструлі та сотейники, велика вугільна піч і відкрита жаровня для смаження м'яса.

Вугільна піч і камін

Це обладнання заслуговує окремої уваги. Піч має купольну форму та розміри 5х1,5 м. Її внутрішня камера нагрівалася до 200°C. Тут випікалися ароматні круасани та хліб. Жару печі вистачало і на нагрівання спеціальної ванни з теплою водою для підігріву соусів, супів та інших страв. А приміщення кухні під час роботи печі розігрівалося до 40°C.

На підлозі біля печі можна помітити решітки. Вони були необхідні для подачі повітря до вугільних топок. А виведення диму здійснювалося через підземні канали. Але це була тільки частина роботи цілої кухонної системи. Далі димохід проходив позаду каміна, оснащеного вертелами. А ось їхнє обертання здійснювалося за допомогою спеціального механізму, рух якого запускався висхідним теплом від вогню і диму від вугільної плити.

Мідний посуд

Оснащення кухні було продумано до дрібниць. А її технологічність чудово доповнювалася набором унікального мідного посуду зі 150 предметів, на кожному з яких виробником вигравірувано назву ресторану.

Чи безпечно готувати в мідному посуді?

Це досить популярне питання. Адже раніше мідь часто використовували на кухнях через хорошу провідність тепла. Але для безпечного контакту з їжею такий посуд покривався оловом. Згодом шар покриття зношувався і повинен був оновлюватись. Цей факт і ще значна вага такого посуду мотивували рестораторів згодом відмовитися від міді та перейти на посуд із нержавійки.

Як бачимо, навіть понад 100 років тому ресторанна сфера могла здивувати. А більше про сучасні технології та новинки ринку обладнання ви завжди можете знайти в новинах Академії Кухні.